Методика дослідження соціально-психологічних професійно-значущих факторів

Підбиття підсумків тестування

Прізвище, ім'я, по батькові: Іванов Іван Іванович
Вiк: 48
Дата: 04.09.2010
Витрачений час: 00:31:26 (15:06:55 - 15:38:23)

Таблиця результатiв

Довідка:

Результат, отриманий щодо кожного особистісного фактора, відображається числовим показником у межах від 1 до 10 стенів і вважається низьким за значення 1-3 стени, середнім – 4-7 стенів, високим – 8-10 стенів. Значення, що тяжіють до полюсів шкали (низькі та високі) вказують на наявність певних достатньо чітко виражених психологічних характеристик оптанта.

При цьому «низький» і «високий» показники за шкалами відображають лише кількісну оцінку отриманих результатів (високі чи низькі значення стенів) і самі по собі не мають моральної чи патопсихологічної оцінки. Характеристики «низький» і «високий» визначають вектор тих або інших психологічних тенденцій, які у текстовій формі інтерпретуються в Резюме.

Висновки. Інтерпретація особистісних факторів

Комунікабельність

(Стени - 8)

Шкала вимірює рівень комунікабельності, ступінь емоційної залученості до спілкування і загальну соціальну пристосовуваність особистості.

Виявлені: багатство і яскравість емоційних переживань, природність і невимушеність поведінки, готовність до співробітництва, активність у встановленні контактів, уміння одержувати задоволення від спілкування; здатність знаходити спільну мову з людьми, швидко адаптуватися в будь-якому колективі. Бажання й уміння спілкуватися з людьми дозволяє прогнозувати успішність у роботі, яка потребує постійної взаємодії з колегами або ефективної комунікації з клієнтами, а також при виконанні адміністративних функцій.

Інтелектуальність

(Стени - 6)

Шкала вимірює рівень інтелектуальності, уважності та здатності до навчання і абстрагування.

Виявлені середній рівень загальноосвітньої підготовки і здібностей до навчання. Можлива деяка неуважність за умови необхідності граничної концентрації уваги. Темп сприйняття і мислення коливається залежно від психологічного і фізичного стану, а також настрою. За умов дефіциту часу інтелектуальна продуктивність може знижуватися.

Емоційна стабільність

(Стени - 2)

Шкала вимірює рівень емоційної зрілості, здатності управляти своїми емоціями за умов часто повторюваних стресових чинників.

Виявлений низький рівень емоційної зрілості, що проявляється в недостатньому вмінні контролювати свої емоції та імпульсивні потяги та виявляти їх у соціально-припустимій формі. Зовні це знаходить прояв у слабкому емоційному контролі, відсутності почуття відповідальності, ігноруванні реальності. При цьому з’являється почуття безпорадності, втоми і нездатності справитися з життєвими труднощами. Нерідко виникають стани емоційної напруженості, втоми, дратівливості і вередливості, підвищується імовірність невротичних реакцій (страхи, порушення сну, психосоматичні розлади). Сильна сторона – вміння заздалегідь передбачати, а іноді уникати стресових ситуацій.

Домінантність

(Стени - 6)

Шкала вимірює рівень прагнення до самоствердження і домінування над оточенням (претензії на лідерство).

Прагнення до домінування і самоствердження виражене на середньому рівні. Схильність поступатися тиску ззовні періодично змінюється "нападами" упертості і бажанням протидіяти авторитарно-наказовому тону з боку авторитету. У конфліктних ситуаціях можуть бути проявлені як тактична гнучкість (баланс між активним захистом своїх інтересів і пошуком компромісу), так і неадекватні реакції (коливання між недоречною упертістю і надмірною поступливістю). Не дивлячись на відсутність лідерських домагань, можливо ефективне виконання функцій керівника в стабільній організаційній структурі.

Спонтанність

(Стени - 6)

Шкала вимірює рівень оптимізму та енергетичного потенціалу.

Енергетичний потенціал знаходиться на середньому рівні. В оцінці перспективи переважає реалістичний підхід без крайнощів надмірного оптимізму або похмурого песимізму. Надія на вдачу й успішний кінцевий результат починань поєднується з достатньою передбачливістю, розсудливістю і розважливістю. Досить виражена потреба в нових враженнях, але за неможливості її задоволення дискомфорту не виникає внаслідок здатності приберігати свої устремління «до кращих часів». Імпульсивність, спонтанність і відкритість поведінки гармонійно поєднуються з елементами планування і врахуванням можливих наслідків.

Дисциплінованість

(Стени - 2)

Шкала вимірює рівень розвитку соціальної обов'язковості, нормативності і дисциплінованості.

Виявлені: деяка непослідовність у досягненні мети, мінливість, необов’язковість, зневага відповідальності, схильність користуватися моментом, мати вигоду із ситуації, що склалася. Підвищене честолюбство поєднується з егоїстичними тенденціями, зневагою до моральних вимог, загальноприйнятими правилами або конкретними розпорядженнями. У ділових та особистих відносинах, поряд з невимушеністю, спостерігається певна поверховість і ненадійність. За сильного прояву показника можлива асоціальна поведінка.

Соціальна сміливість

(Стени - 5)

Шкала вимірює рівень чутливості нервової системи і пов'язаних з нею соціальної сміливості та стресостійкості.

Виявлений середній рівень реактивності вегетативної нервової системи, що зумовлює витривалість до періодичного, але не постійного і не надмірного, нервово-емоційного навантаження (особливо, пов’язаного із спілкуванням). У разі потреби може бути проявлена ініціатива в спілкуванні, однак, епізодично можливі «приступи» сором’язливості або зніяковілості. Достатня підприємливість і соціальна сміливість поєднуються з розвинутою чутливістю й вмінням вчасно відслідковувати сигнали небезпеки або конфлікту, який назріває, що сприяє своєчасному реагуванню. Лідерські претензії виражені помірковано, що сприяє ефективному виконанню керівних функцій у видах діяльності, не пов’язаних із ризиком і підвищеною відповідальністю.

Чуттєвість

(Стени - 6)

Шкала вимірює рівень емоційної чутливості і баланс між раціональним і емоційним реагуванням на впливи середовища.

Емоційна чутливість виражена на середньому рівні і представлена однаково активною дією як раціонального, так і емоційного компонентів реагування. Це поєднання може виявлятися або як гармонія розуму і почуттів у будь-якій ситуації, або як періодичне неадекватне реагування. Наприклад, тривожно-емоційна реакція може бути в ситуації, що потребує раціональної оцінки і, навпаки, у ситуації, що передбачає емоційний відгук, – холодна раціональна реакція. У будь-якому випадку відзначається достатня чутливість, емоційність та естетизм, однак, із зберіганням необхідного реалізму і практичності, здібностей до самостійних і відповідальних рішень і вчинків.

Підозрілість

(Стени - 6)

Шкала вимірює рівень підозрілості і недовірливості, а також самооцінки й амбіційності.

Виявлені ситуативна, нестабільна тенденція до підозрілості і пильності, схильність очікувати від оточуючих каверзних вчинків і «підколів», обережність, недовірливість. Досить високий рівень домагань, потреба в самоствердженні, небайдужість до слави і влади, прагнення виділитися. Водночас, адекватна самооцінка й установка на колективізм сприяють толерантності, вмінню підкорятися думці більшості і визнавати чужу правоту, уживатися в групі, ні з ким не конкуруючи, а також контролювати прояви ревнощів або заздрощів. Невдачі можуть сприйматися дещо болісно, але в цілому не знижують самооцінки.

Ідеалізм

(Стени - 8)

Шкала вимірює рівень фіксації на внутрішньому психічному житті індивіда, із схильністю йти в мрії та фантазії від реалій зовнішнього світу.

Виявлений високий рівень внутрішньоособистісної психічної активності, що проявляється в заглибленні у суб’єктивні розумові побудови (фантазії, теорії, ідеї, ілюзії). Прогнозується наявність багатого внутрішнього світу і розвинутої творчої уяви. Це може викликати своєрідну, непередбачувану поведінку, риси чудернацькості, ігнорування загальноприйнятих умовностей, прагнення в усьому керуватися власними уявленнями та «індивідуальною мораллю». Слабко виражений або відсутній інтерес до практичних справ і турбот, а також до деталей, що здаються несуттєвими. Відірваність від реальності провокує виникнення двозначних ситуацій, що супроводжуються експресивними емоційними вибухами. Виражена суб’єктивність поглядів і деяка екзальтація можуть призвести до втрати взаєморозуміння з оточуючими. Характер інтересів і хобі може бути дуже незвичайний.

Дипломатичність

(Стени - 5)

Шкала вимірює рівень розвитку соціального інтелекту, проникливості, дипломатичності.

Виявлений середній рівень соціального інтелекту, що проявляється в достатній коректності поведінки в соціально значущих ситуаціях, а також умінні ефективно використовувати соціальний досвід і навики спілкування. Водночас у деяких, особливо конфліктних і спірних, ситуаціях може бракувати дипломатичності та гнучкості через схильність до прямолінійного і нехитро-безпосереднього самовираження в контактах. Можлива також деяка наївність і недостатня проникливість щодо розуміння мотивів оточуючих, що ускладнює побудову прогнозу їхніх подальших дій.

Тривожність

(Стени - 8)

Шкала вимірює рівень тривожно-депресивних станів, а також характер реакції на невдачі.

Виявлений високий рівень схильності до тривожно-депресивних станів, що проявляється в постійній боязкості, непевності і нерішучості, виникненні страхів. При цьому характерні: мінливість настрою, похмурі передчуття, раптово виникаюче почуття провини і відчуття загальної неадекватності. У випадку невдач і помилок спостерігається виражений внутрішній конфлікт, надмірне самобичування, різке зниження самооцінки. Відсутнє прагнення до соціального успіху, однак, відзначається стабільність у приятельських та сімейних відносинах, відданість у службових справах, підвищена старанність і скрупульозність у виконанні роботи.

Радикалізм

(Стени - 5)

Шкала вимірює рівень радикалізму, прагнення до новаторства, експериментів та реформ.

Виявлений середній рівень радикалізму, що проявляється в помірному прагненні до нового і змін. Тенденція до експериментування і пошуку нового гармонійно поєднується з консервативною установкою, повагою до минулого (традицій, звичаїв, стереотипів). Надмірний прогресизм нових ідей, що вимагає повної відмови від колишніх уявлень, як правило, заперечується. Перевага віддається послідовному включенню елементів новизни в звичні схеми і теорії. Добре розвинута здатність знаходити компроміс між старим і новим, ідеологією минулого і майбутнього.

Самодостатність

(Стени - 8)

Шкала вимірює рівень самодостатності і ступінь незалежності від групових думок.

Виявлений високий рівень самодостатності, що проявляється в незалежності, самостійності суджень і рішень. Характерне прагнення йти власним шляхом, не зважаючи на суспільну думку; слабко виражена потреба в контактах з людьми, перевага віддається індивідуальній роботі; не виражена потреба в підтримці з боку оточуючих. Думки виробляються самостійно, поза залежністю від впливу авторитетів. Виявляється непіддатливість і ненавіюваність у ситуаціях психологічного пресингу, більш-менш активне відстоювання власної точки зору і способу життя.

Самоконтроль

(Стени - 6)

Шкала вимірює рівень самоконтролю, організованості та розвитку вольових якостей.

Виявлений середній рівень самоконтролю і внутрішньої організованості, що проявляється у деякій непослідовності в постановці та досягненні значущих цілей. Можливий тимчасовий прояв високої організованості, цілеспрямованості, діловитості та відповідальності, однак, постійний прояв цих якостей ускладнений. Слабкою стороною особистості є спонтанність, імпульсивність, схильність відволікатися на незначні та несуттєві справи, а також недостатнє урахування у своїй поведінці прийнятих у суспільстві стандартів і вимог. Водночас, особистісний потенціал достатній для коригування цих недоліків.

Напруженість

(Стени - 6)

Шкала вимірює рівень толерантності до стану незадоволеної потреби і загальний рівень внутрішніх спонукань.

Виявлений середній рівень внутрішньої напруженості, зумовлений наявністю незадоволених потреб і нереалізованих цілей. Толерантність до дискомфорту цього роду має нестійкий, ситуативний характер. В одних випадках, неможливість досягнення значущої мети не викликає неприємних відчуттів, в інших – призводить до зростання внутрішньої напруженості, стану збудженості та сплесків активності. Водночас, періодично можливі прояви апатії та лінощів, небажання докладати енергійних зусиль для досягнення раніше поставленої мети.

Додаткова психологічна інформація

Шкала "INT" (показник інтернальності)

Шкала вимірює прагнення особистості керувати власною долею, ступінь особистісного контролю та відповідальності за свої досягнення та невдачі.

Виявлений низький рівень здатності керувати власним життям. Усі значущі події інтерпретуються як результат дії зовнішніх сил (несприятливі обставини, невезіння, інтриги недоброзичливців). Це свідчить про недостатню незалежність, слабко виражену самостійність та активність у досягненні мети. Часто проявляється надмірна поступливість впливу з боку оточуючих, відмова від протидії зовнішнім несприятливим факторам. У кінцевому підсумку це може призвести до часткової втрати особистісної свободи, підвищеної тривожності та невпевненості, що знижує особистісну захищеність та пристосованість до життя у цілому.

Шкала "SSS" (показник прагнення до стимуляції)

Шкала вимірює прагнення до стимуляції та пошуку гострих відчуттів.

Виявлений середній рівень прагнення до стимуляції. Це означає, що, не дивлячись на наявність потреби в нових враженнях (інформації, емоціях) та відчутті азарту, достатньо розвинута здатність контролювати свої імпульси, проявляти необхідну стриманість та виваженість, а також адекватно оцінювати та враховувати ступінь небезпеки в тій чи іншій ситуації.

Структура професійних схильностей

Довідка:

Рівні соціально-психологічної схильності до професійних видів діяльності:

• 10,00-6,51 стена - високий рівень;
• 6,50-3,51 стена - середній рівень;
• 3,50-0,00 стена - низький рівень.

Високий рівень соціально-психологічної схильності вказує на наявність значущих індивідуально-психологічних якостей, що сприяють вдалій самореалізації (за наявності здібностей і мотивації) в межах відповідних професійних видів діяльності.

Середній рівень соціально-психологічної схильності вказує на нечіткі чи суперечливі прояви певних значущих індивідуально-психологічних якостей, що сприяють вдалій самореалізації в межах відповідних професійних видів діяльності. Однак це можна вважати протипоказанням для професійної спеціалізації в цих сферах. У даному випадку професійна самореалізація більшою мірою залежить від наявності здібностей і мотивації.

Низький рівень соціально-психологічної схильності вказує на наявність значущих індивідуально-психологічних якостей, що заважають вдалій самореалізації в межах відповідних професійних видів діяльності. Ігнорування цього факту може провакувати регулярне відчуття психологічного дискомфорту, підвищеної втомлюваності та дратівливості, а також часту зміну роботи.

Примітка. Кількісні показники за шкалами (стени) можуть відтворювати тенденцію до переходу в один з сусідніх рівнів. Тому не рекомендується формально трактувати діаграму структури професійних схильностей. Спробуйте проаналізувати загальну динаміку з урахуванням тенденцій.

ПІДПРИЄМНИЦЬКІ ПРОФЕСІЇ: пов’язані з діяльністю, успішність якої залежить від наявності таких якостей – підприємливість, енергійність, ініціативність, схильність до ризику та конкуренції, лідерські та організаторські здібності, честолюбство, рішучість та тактична гнучкість у досягненні мети. Основні цілі та цінності: досягнення визнання та високого соціального статусу (кар’єра), постійне розширення свого впливу в суспільстві та фінансовий успіх. Характерні види професій: бізнес і підприємництво, менеджмент, політика, юридичні (вибірково), репортерські.

ТЕХНІКО-РЕАЛІСТИЧНІ ПРОФЕСІЇ: пов’язані з діяльністю, що передбачає використання інструментів (також механізмів, машин, приладів). Предметом праці є реальні речі (матеріальні цінності та засоби виробництва), їх створення, експлуатація або перетворення. Ця сфера тісно пов’язана з техніко-технологічними процесами у різних галузях промислового виробництва. Професійні завдання мають конкретний алгоритмічний характер. Результат праці має бути прогнозованим та уречевленим. Основні цілі та цінності: впровадження новітніх технологій, створення матеріальних благ, необхідних суспільству практичних та корисних речей. Характерні види професій: інженерно-технічні, виробничо-технологічні, телекомунікації та зв’язок, будівельні, транспортні, робочі.

ПРИРОДНО-РЕАЛІСТИЧНІ ПРОФЕСІЇ: пов’язані з діяльністю, предметом якої є об’єкти природи, природні процеси чи явища. Характер професійних завдань включає як описово-спостережні та дослідницькі, так і практично-перетворювальні чи обслуговуючі функції в роботі з будь-якими об’єктами природного походження. Широко представлені методи експерименту, «проб і помилок». Результат праці повинен бути матеріальним або вимірюваним. Основні цілі та цінності: збереження, примноження та раціональне використання природних ресурсів, підтримання балансу між живою природою та техногенною цивілізацією, охорона навколишнього середовища. Характерні види професій: медико-біологічні, санітарно-екологічні, геолого-географічні, природоохоронні, лісо- та горно-технічні, сільськогосподарські, фіто- та ландшафтний дизайн, декоративна чи господарча селекція тварин і рослин.

КОНВЕНЦІЙНІ ПРОФЕСІЇ: пов’язані з чітко структурованою діяльністю, що спирається на цілі, завдання та цінності, які сформовані звичаями та традиціями суспільства. Підхід до розв’язання завдань має стереотипний, практичний і конкретний характер. Зміст професійних завдань, як правило, полягає у фіксації та обробці інформації або виконанні будь-якої діяльності відповідно до чітких алгоритмів та інструкцій. Основні цілі та цінності: збереження та примноження створених суспільством духовно-етичних цінностей і матеріальних благ, контроль незаперечного виконання прийнятих норм та стандартів. Характерні види професій: фінансово-економічні, бухгалтерсько-аудиторські, юридичні (вибірково), ІТ (вибірково), конторські та операційні, бібліотечна справа, державна служба, робота у фіскальних органах.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ: пов’язані з діяльністю аналітичного та дослідницького характеру, метою якої є вивчення та осмислення явищ, подій та об’єктів у науково-теоретичному аспекті. Характер завдань потребує високого рівня інтелекту, творчих здібностей, розвинутого абстрактного мислення. Результат праці може бути непередбачуваним та неуречевленим. Основні цілі та цінності: збирання, узагальнення та аналіз інформації, виведення об’єктивних закономірностей, висунення гіпотез і створення концепцій, розробка новітніх технологій та методології науки. Характерні види професій: теоретичні та прикладні наукові дослідження у різних галузях знання, викладання у вищій школі, розробка новітніх технологій, інформаційно-аналітична робота.

СОЦІАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ: пов’язані з різними видами соціальної роботи, сферою обслуговування, а також з педагогікою та медициною. Робота потребує постійного особистісного спілкування, вміння контактувати з людьми, переконувати та пристосовуватися, обслуговувати, виховувати, допомагати, а також – конструктивно розв’язувати конфлікти, спираючись на інтуїцію та емоційний контакт. Результат праці не завжди можна прогнозувати. Основні цілі та цінності: соціально-психологічна допомога та підтримка, піклування про здоров’я, матеріальне забезпечення та духовний розвиток людей. Характерні види професій: соціальна робота, педагогіка та виховання, інформаційно-комунікативна сфера, психологія, соціологія, медицина, сфера обслуговування.

АРТИСТИЧНІ ПРОФЕСІЇ: пов’язані з діяльністю, що передбачає творчий, нестандартний підхід до розв’язання професійних завдань. Це потребує наявності розвинутих фантазії та уяви, спирання у роботі на інтуїцію та емоції, незалежності у прийнятті рішень. Основні цілі та цінності: самовираження через художню творчість, можливість втілити у результатах праці свою індивідуальність та естетичні ідеали. Характерні види професій: мистецтво (література, живопис, музика, театр і кіно тощо), мистецтвознавство та художня критика, естрада та шоу-бізнес, архітектура, дизайн, декоративно-прикладна творчість.

ПРОФЕСІЇ, ПОВ’ЯЗАНІ З РИЗИКОМ: включають види діяльності, які дозволяють (та вимагають) прояву таких якостей – енергійність, схильність до ризику та конкуренції, самовладання та сміливості в небезпечних ситуаціях, волю та характер, фізичну витривалість і винахідливість. Основні цілі та цінності: реалізація та розвиток особистісного потенціалу в екстремальних умовах, захист і охорона держави та суспільства, усунення фізичної небезпеки та загрози життю людей. Характерні види професій: правоохоронні (вибірково), воїнська служба, професійний спорт (вибірково), гірсько - та водно-рятувальні, охоронні, пожежно-технічні, розвідувально-експедиційні.

Дата та час створення звіту: 07.10.2010, 15:08

© ActiveConsultingGroup, 2010 Сторінка програми: http://HRMTools.org